Великодушність ісламу у сфері заклику

Толерантність ісламу в тому, щоб закликати інших до ісламу

Іслам є світовою релігією, яка завжди і всюди звертається до всіх людей. Саме тому заклику до цієї релігії має бути притаманні певні риси – м’якість, великодушність, любов’ю до поширення добра всім оточуючим. Все це є вирішальним фактором для сприйняття діалогу другою стороною. Таким є шлях ісламу у сфері заклику до релігії Всевишнього Аллага, Який наказав закликати до Нього із мудрістю і доброю настановою. Всевишній Аллаг говорить: “Клич на шлях Господа свого з мудрiстю й добрим повчанням i сперечайся з ними тiльки тим, що найкраще. Воiстину, твiй Господь краще знає, хто збився зi шляху Його, i Вiн краще знає, хто йде прямим шляхом!” (Коран, 16:125)

Нижче ми наведемо деякі приклади великодушності ісламу в сфері заклику до релігії Всевишнього Аллага.

Іслам відкрив двері для його прийняття представникам інших релігій. Більш того, іслам радіє цьому. Посланець Аллага y сказав: «Воістину Аллаг більше радий каяттю Свого раба, аніж той, хто був в подорожі на в’ючній тварині, а вона втекло від нього, несучи із собою їжу і пиття. Він зневірився знайти її і приліг у затінку дерева. І коли він перебував в такому жахливому стані, то побачив, що вона стоїть поруч. Він схопив її за вуздечку і через сильну радість помилково сказав: «О Аллаг! Ти – мій раб, а я – Твій господь! »? (Муслім)
Іслам приписує своїм послідовникам слідувати шляху плекання любові і радості, звершуючи заклик до нього якнайкраще. Посланець Аллага y, відправляючи правителем до Ємену Муаза (хай буде вдоволений ним Аллаг) і Абу Мусу аль-Ашарі d сказав: «Полегшуйте, а не створюйте труднощів; радуйте людей добрими звістками, а не викликайте огиду до ісламу» (Муслім)
Іслам наказує своїм послідовникам вести діалог зі своїми опонентами відповідно до певних правил, які допоможуть виявляти повагу до їхнього розуму і не зачеплять їх почуттів, що, в свою чергу, віддалить їх від приниження і презирства. Всевишній Аллаг говорить: “Якщо ви сперечаєтеся з людьми Писання, то робiть це за допомогою найкращого. Це не стосується тих iз них, якi несправедливi. Скажи: «Ми увiрували в те, що зiслано нам, i в те, що зiслано вам. Наш Бог i ваш Бог — один, i ми вiдданi Йому!»” (Коран, 29:46)

Ніхто не зобов’язує іншого своєю думкою і не примушує до своєї позиції. Навпаки, вони мають уважно вислухати, обговорити і знайти відповідь на аргументи одне одного. Правильний підхід в обговоренні і діалозі з опонентами – це підхід переконання і логічної відповіді. Як приклад наведемо питання воскресінні після смерті. Ібн Аббас d сказав, що аль-Ас ібн Ваїль взяв з долини кістки, стер її в порошок і сказав Посланцю Аллага y: «Невже Аллаг оживить їх після того, як вони зотліли?» Посланець Аллага y відповів: «Так, і спочатку Аллаг умертвить тебе, потім воскресить, а потім кине до Пекла». І тоді були зіслані останні аяти сури «Йа Сін»: “Невже людина не бачить, що Ми створили її з краплі сімені? Проте вона відкрито сперечається! Вона наводить Нам притчі, а сама забуває про своє створення. Вона говорить: «Хто оживить кістки, які зітліли?» Скажи: «Оживить Той, Хто створив їх уперше! А Він знає про кожне творіння! Той, Хто дав вам вогонь із зеленого дерева, від якого ви розпалюєте вогнище!» Невже Той, Хто створив небеса й землю, не зможе створити подібного до них? Та ж ні! Він — Творець, Знаючий!” (Коран, 36:77-81)

Діалог, логічна відповідь і незаперечні докази, не залишають розумним людям і шукачам істини місця для сумнівів. Вони дають зрозуміти, що ця релігія є істинною і гідною того, щоб її дотримуватися. Саме іслам, врешті-решт, здобуде перемогу. Всевишній Аллаг оповідаючи діалог Ібрагіма (мир йому) з царем Вавилона Німрудом сказав: “Чи ж ти не знаєш того, який сперечався з Iбрагiмом вiдносно Господа його, бо дарував Аллаг такому владу Сказав Iбрагiм: «Господь мiй — Той, Хто дарує життя та смерть!» А той вiдповiв: «Я дарую життя та смерть!» Тодi Iбрагiм сказав: «Воiстину, Аллаг пiдiймає сонце зi сходу. А ти пiдiйми його iз заходу!» I знiтився той, який не вiрив! Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!” (Коран, 2:258)
Принципи ісламу далекі від паплюження, образ, глузування і провокацій. Всевишній Аллаг говорить: “I скажи Моїм рабам, щоб вони розмовляли одне з одним тiльки найкращим чином, бо шайтан сiє мiж ними ворожнечу. Воiстину, шайтан для людини — явний ворог!” [17:53]
В ісламському заклику використовуються засоби плекання любові, гнучкості та прояв милосердя до тих, кого закликають. Для цього, використовуються любі серцю слова. Всевишній Аллаг говорить: “О люди Писання! Чому ви сперечаєтесь про Iбрагiма, адже Таурат та Iнджiль були зiсланi лише пiсля нього Невже ви не розумiєте?” (Коран, 3:65)
Під час ведення диспуту, Ісламу притаманна гнучкість і використання м’яких, лагідних слів. При цьому слід сторонитися грубості у будь-якому її прояві. Всевишній Аллаг сказав Мусі (мир йому) і його брату Гаруну (мир йому), коли відправив їх із закликом до Фараона, який претендував на божественність і закликав людей поклонятися йому: “Iдiть до фараона, бо, воiстину, вiн несправедливий! Говорiть iз ним лагiдно — можливо, вiн схаменеться або налякається!” (Коран, 20:43-44)
Іслам закликає опонентів надати незаперечні докази. Всевишній Аллаг говорить: “Скажи: «Чи ви бачили тих, кого ви кличете замiсть Аллага Покажiть менi, яку частину землi вони створили Невже вони мають спiльнiсть на небесах Принесiть менi Писання, давнiше за це, або хоча б якийсь слiд знання, якщо ви правдивi!»” (Коран, 46:4)
Іслам закликає своїх опонентів до цілеспрямованого діалогу, який приведе їх до єдності, яка ґрунтуватиметься на божественному принципі і віддалить їх від розколу. Всевишній Аллаг говорить: “Скажи: «О люди Писання! Прийдiмо ж до єдиного слова мiж нами i мiж вами — що ми не будемо поклонятися нiкому, окрiм Аллага, i не будемо нiкого додавати ому як рiвного, i не будемо вважати за Господа когось iншого з нас чи з вас, а тiльки Аллага!» А якщо вони вiдвернуться, то скажи: «Засвiдчiть же, що ми — вiдданi Йому!»” (Коран, 3:64)
Іслам без жодних труднощів відкриває двері для всіх, хто бажає його прийняти і стати його послідовником. В ісламі не існує жодних обрядів чи релігійних церемоній, які б виконувалися суто в певних місцях чи серед певних людей. Іслам є прямим зв’язком між рабом і його Господом, тому в ньому немає жодних посередників. Слова – легкі для язика, але які мають величезне значення. Їх має вимовити той, хто вирішив стати мусульманином і увійти до релігії Аллага. Цими словами є два свідоцтва: «Я свідчу, що немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага; і я свідчу, що Мухаммад – раб Аллага і Його Посланець».
Ці слова є ключем для входу в іслам. Хто їх вимовив, віддаляється від будь-якої іншої релігії, крім ісламу, і від будь-якого віровчення, яке суперечить йому. У такої людини будуть такі самі права і обов’язки, як і у інших мусульман.
Будь-якому немусульманину, який увійшов в іслам, Аллаг прощає всі попередні гріхи. Всевишній Аллаг говорить: “Скажи тим, якi не вiрують, що, коли зупиняться вони, то їм простять їхнє минуле. Та якщо вони знову повернуться до свого, то вже був приклад давнiх!” (Коран, 8:38)
Також Посланець Аллага y сказав: «Іслам стирає те, що було до нього. І каяття стирає те, що було до нього».
Всім немусульманам, які увійшли до ісламу, Аллаг дарує нагороду за ті добрі справи, які вони здійснили до ісламу. Хакім ібн Хізам d сказав: «О Посланець Аллага, скажи мені, що ти думаєш про ті благочестиві справи, якими я займався за часів невігластва?» У відповідь на це Посланець Аллага y сказав: «Ти прийняв іслам разом із усіма благочестивими справами, які ти колись зробив» (Аль-Бухарі)
Представникам інших релігій, які прийняли Іслам, нагорода буде дана двічі: через їх віру в їх посланців і віру в послання Мухаммада d. Всевишній Аллаг говорить: Тi, кому Ми дарували Писання ранiше, вiрують у нього. Коли їм читають його, то вони говорять: «Ми увiрували в нього. Це — iстина вiд Господа нашого! Ми ще ранiше були вiдданi Йому!» За своє терпiння вони отримають подвiйну винагороду. Вони вiдвертають зло добром i жертвують iз того, чим Ми надiлили їх. (Коран, 28:52-54)

Великодушність ісламу у стосунках із немусульманами

На початку, в якості передмови, ми згадаємо слова сходознавця Луїса Янга, який сказав: «На заході все ще навчаються багатьом речам, ґрунтуючись на ісламській цивілізації, до якої відноситься і великодушність, що походить від арабів» (Араби та Європа)

Іслам дозволив всі види фінансових стосунків із немусульманами: торгівлю, започаткування кампаній, ліцензування, обмін тощо. Все це має ґрунтуватися на певних шаріатських правилах, які містять в собі; не заподіяння шкоди, збереження прав, знання про складові та умови договору тощо. Повідомляється від Аїші (хай буде вдоволений нею Аллаг), що Посланець Аллага y купив у одного юдея їжу і залишив свою кольчугу під заставу. В цих стосунках іслам заборонив лише те, в чому є шкода і несправедливість, наприклад: лихварство, азартні ігри, хитрощі і приховування. Це також є забороненим щодо мусульман. Всевишній Аллаг говорить: “О ви, якi увiрували! Не пожирайте лихву, збiльшену в багато разiв! I бiйтесь Аллага — можливо, матимете ви успiх!” (Коран, 3:130)

Також Всевишній Аллаг говорить: “О ви, якi увiрували! Воiстину, вино, азартнi iгри, каменi жертовникiв i стрiли для ворожби — мерзота вiд шайтана! Тож стережiться цього! Можливо, будете спасеннi!” (Коран, 5:90)
Дозволяється звершувати молитву в місцях поклоніння немусульман. Передається, що Абу Муса d молився в дамаській церкві.
Але якщо в цих місцях присутні зображення або скульптури, і немає іншого місця, то звершення молитви є небажаним. Умар d сказав одному християнину: «Ми не заходимо до вас через наявність зображень».
Немусульманам дозволено входити до мечетей, якщо в цьому є потреба або користь. Винятком є Заповідна територія Мекки (аль-Харам). y приймав делегації немусульман у себе в мечеті в Медіні і не забороняв їм цього. Більше за це, він утримував Самаму ібн Асаля в мечеті Медіни перш ніж він став мусульманином d.
Іслам дозволив відвідувати хворих немусульман і просити Аллага зцілити їх. Передається від Анаса (хай буде вдоволений ним Аллаг): «Іудейський хлопчик, який прислуговував Пророку s, захворів, і Пророк s прийшов відвідати його. Він сів біля його голови і сказав: «Прийми іслам». Хлопчик подивився на свого батька, який був поруч. Його батько сказав: «Підкорися Абу аль-Касіму». І той прийняв іслам. Пророк s вийшов, сказавши: «Хвала Аллагу, який врятував його від Вогню!» (Аль-Бухарі)
В разі смерті когось із близьких чи родичів немусульман, можна висловлювати їм співчуття. Передається від Абу Гурейри (хай буде вдоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага y сказав: «Я попрохав Господа про дозвіл помолитися за мою матір, і Він не дозволив мені. Я попрохав Його про дозвіл відвідувати її могилу, і Він дозволив мені» (Муслім)
Іслам дозволив давати милостиню і підносити подарунки немусульманам, які не воюють проти ісламу. Повідомляють зіслів Муджагіда, що в будинку Абд Аллага ібн Амра зарізали вівцю. І він сказав: «Чи зробили ви подарунок нашому сусіду- іудеєю? Чи зробили ви подарунок нашому сусіду-іудеєю? Я чув, як Посланець Аллага y сказав: «Джибріль стільки раз наставляв мене добре ставитися до сусідів, що я подумав, що вони будуть включені до числа спадкоємців» (Ат-Тірмізі)
Для досягнення загальної для всіх мусульман користі або наближення немусульман до ісламу, їм навіть дозволено віддавати закят (Обов’язкова милостиня) (отримання якого в своїй основі є правом нужденних мусульман). Всевишній Аллаг говорить: “Милостиня призначена для нужденних i бiдних, тих, хто її збирає та роздає, тих, вiд чиїх сердець чекають прихильностi.” (Коран, 9:60)
Також доказом цього є вчинок Умара d. Одного разу, коли він (хай буде вдоволений ним Аллаг) побачив слабку людину з числа людей Писання, він відправив скарбника до скарбниці мусульман, сказавши йому: «Поглянь на цю людину і йому подібних! Дай їм та їхнім сім’ям з державної скарбниці мусульман стільки, скільки буде достатньо, адже, воістину, Всевишній Аллаг сказав: «Пожертви призначені для незаможних і бідних», - а незаможні і бідні – це люди Писання» («Аль-Харрадж», Абу Йусуф)
Іслам дозволив підтримувати родинні зв’язки з родичами- немусульманами. Асма бінт Абу Бакр d сказала: «Якось до мене прийшла моя мати, яка була багатобожницею. Я запитала Посланця Аллага y, про те, як мені вчинити, сказавши: «Посланець Аллага, до мене прийшла моя мати-багатобожниця. Чи підтримувати мені із нею родинний зв’язок?» Він відповів: «Так. Підтримуй родинний зв’язок зі своєю матір’ю» (Аль-Бухарі)
Іслам дозволив їсти з їх посуду і одягати їх одяг, якщо він виготовлений не з заборонених матеріалів на кшталт посуду із золота або срібла, або свинячої шкіри. Використовувати такий посуд та одяг заборонено, навіть якщо він належить мусульманам. Доказом цього є хадіс Абу Са`ляби аль-Хушані (хай буде вдоволений ним Аллаг), що одного разу він запитав: «О Посланець Аллага! Ми живемо на землі людей Писання. Чи можемо ми їсти з їх посуду?» Той відповів: «Не їжте із нього, якщо ви можете знайти інший посуд. А якщо ні, то помийте його, а лише потім їжте із нього» (Аль-Бухарі)
Іслам дозволив одружуватись із представницями людей Писання. А також дозволив вживати їх їжу, якщо вона є дозволеною. Всевишній Аллаг говорить: “Сьогоднi дозволено вам прекрасну їжу. Дозволено вам їжу людей Писання, i вашу їжу дозволено їм. Дозволенi вам цнотливi жiнки з-посеред вiруючих i людей Писання, коли сплатите ви викуп за них, коли ви цнотливi, а не розпусники, i не берете їх наложницями. А хто вiдрiкся вiд вiри — марнi його вчинки, а в наступному життi вiн буде серед тих, хто матиме втрати!” (Коран, 5:5)
Одруження того, хто прийняв іслам, є дійсним і його не треба оновлювати. Так робив Посланець Аллага y щодо Ґейляну ібн Саляма ас-Сакафі, який прийняв іслам і у нього, на той момент, було десять дружин. Пророк s сказав йому: «Вибери з них чотирьох». (Ат-Тірмізі)
Іслам дозволив вживати в їжу м’яса домашньої худоби, яку зарізали люди Писання. За умови, що при цьому було згадано ім’я Аллага. Всевишній Аллаг говорить: “Не їжте того, над чим не було згадано iм’я Аллага, бо це — грiх.” (Коран, 6:121)
Іслам дозволив надати притулок та гарантувати безпеку немусульманам. Всевишній Аллаг говорить: “Але якщо хтось iз багатобожникiв проситиме в тебе захисту, то захисти його, щоб вiн мiг чути Слово Аллага. Потiм вiдведи його в безпечне мiсце, бо вони — люди, якi ще не знають!” (Коран, 9:6)
Якщо немусульманин скоїв злочин проти мусульманина, за яке приписана смертна кара або щось подібне до неї, то при здійсненні цього покарання, спадкоємці жертви можуть обирати між прощенням кривдника, виплатою викупу або здійсненням покарання. Всевишній Аллаг говорить: “I приписали Ми їм там: «Душа — за душу, око — за око, нiс — за нiс, вухо — за вухо, зуб — за зуб, а також вiдплата за поранення». Якщо ж хтось вiдмовиться вiд помсти — то милiсть ця буде спокутою його.” (Коран, 5:45)
Іслам зобов’язав мусульман не паплюжити і не принижувати вірування немусульман. Всевишній Аллаг говорить: “Іслам зобов’язав мусульман не паплюжити і не принижувати вірування немусульман. Всевишній Аллаг говорить:” (Коран, 6:108)
Іслам зобов’язав мусульман дотримуватися своїх обіцянок і договорів які вони заключили з немусульман. Всевишній Аллаг говорить: “Виконуйте обiцянки, бо вас запитають про обiцяне!” (Коран, 17:34)
Іслам пошанував майно, життя і честь немусульман. Не можна зачіпати їх честь, пригнічувати, позбавляти якогось права чи погано ставитися до них. Всевишній Аллаг говорить: “Аллаг не забороняє вам бути дружнiми та справедливими до тих, хто не бився з вами через вiру та не виганяв вас iз ваших домiвок. Воiстину, Аллаг любить справедливих.” (Коран, 60:8)
Також Посланець Аллага y сказав: «Хто несправедливо поставився до людини, яка знаходиться під заступництвом ісламської держави, або відібрав її право, або поклав на неї те, що їй не під силу, або взяв у неї щось без її дозволу, то я буду свідчити проти такого в Судний День» (Абу Давуд)
Також Посланець Аллага y сказав: «Хто вб’є невіруючого, який знаходився в договорі, той не відчує запаху Раю, незважаючи на те, що його аромат відчуватиметься на відстані сорока років!». Аль-Бухарі
Іслам надає немусульманам, які уклали договір з ісламською державою, громадські гарантії доти, поки вони будуть перебувати під її захистом. Доказом цього є вчинок другого праведного правителя мусульман, Умара ібн аль-Хаттаба (хай буде вдоволений ним Аллаг), коли він побачив іудейського старця, який просив у людей милостиню, то запитав про нього, чи належить той до людей, які платять джизью? І коли він дізнався, що це так, то сказав: «Ми не будемо справедливими до тебе, якщо, взявши з тебе джизью в твоїй молодості, залишимо тебе в твоїй старості». Потім Умар (хай буде вдоволений ним Аллаг) взяв за руку цього старця і повів до себе додому і віддав йому всю їжу і одяг, який знайшов. Потім він відправив скарбника до скарбниці мусульман, сказавши йому: «Подивись на цього старця та на йому подібних! Дай їм та їхнім сім’ям стільки, скільки буде достатньо з державної скарбниці мусульман, адже, воістину, Всевишній Аллаг сказав: «Пожертви призначені для незаможних і бідних», - а незаможні і бідні – це люди Писання» («Аль-Харрадж», Абу Йусуф)
Іслам закликає вибачати своїх переможених ворогів. Треба наблизити їх серця до ісламу і виявити великодушність, показавши, що іслам є релігією милості і милосердя, а не релігією помсти і несправедливості. Всевишній Аллаг говорить: “А за те, що порушили вони завiт iз Нами, Ми прокляли їх та зробили жорстокими серця їхнi. Змiнюють вони слова, невiрно тлумачать Писання, забули вони ту його частину, яку їм треба було пам’ятати. Не перестанеш ти дiзнаватися про їхню зраду, лише окрiм декого з них, але ти вибач їх i прости. Воiстину, Аллаг любить тих, хто творить добро!” (Коран, 5:13)
Також Всевишній Аллаг говорить: Пiсля того, як людям Писання стала зрозумiла iстина, багато хто з них через свою заздрiсть бажає, щоб ви вiдвернулися вiд своєї вiри. Вибачте ж їх та простiть, поки Аллаг не покаже наказу свого. Воiстину, Аллаг спроможний на кожну рiч! (Коран, 2:109)
Всевишній Аллаг говорить: Скажи вiруючим, щоб вони простили тих, хто не сподiвається на днi Аллага — нехай Вiн вiдплатить людям за те, що вони собi здобували! (Коран, 45:14)
Іслам наказує закликати немусульман найкращими словами. Він відкриває для них двері надії, нагадуючи їм про прощення Аллага і про те, що не потрібно впадати у відчай щодо милості і прощення Аллага. Всевишній Аллаг говорить: “Скажи тим, якi не вiрують, що, коли зупиняться вони, то їм простять їхнє минуле. Та якщо вони знову повернуться до свого, то вже був приклад давнiх! ” (Коран, 8:38)
Однією з ознак віри в ісламі вважається бажання бути корисним для людей. Іслам є релігією миру і любові. Пророк Мухаммад s сказав: «О Абу Гурейра! Будь богобоязливий, і ти будеш кращим в поклонінні Аллагу! Задовольняйся малим, і ти будеш найвдячнішим із людей! Бажай людям того, чого ти бажаєш самому собі, і ти станеш віруючим! Добре стався до своїх сусідів, і ти станеш мусульманином! І менше смійся, адже частий сміх губить душу...»