Великодушність ісламу у сфері фінансових стосунків

Майно є ядром мирського життя. У фінансових стосунках між людьми зустрічається хитрість, обман і нехтування правами інших люде. В них переважає особиста користь, незалежно від шкоди, яка може статися із другою стороною. Саме тому у стосунках між людьми вкрай необхідно виявляти поблажливість. Проявами великодушності ісламу в цій сфері є:

Наказ полегшувати і виявляти поблажливість у сфері купівлі- продажу. Пророк s сказав: «Хай помилує Аллаг людину, яка виявила великодушність, коли продавала, і виявила великодушність, коли купувала».
Треба виявляти терпіння до того, хто потрапив у скрутне становище, і не може розрахуватися зі своїм боргом. Ще краще перед Аллагом буде розрахуватися за таку людину. Всевишній Аллаг s говорить: «Якщо боржник буде у важкому становищi, то почекайте, доки його становище не полегшиться. А якщо ви простите йому це, зробивши милостинею, то це буде краще для вас, якби лише знали ви!» [Коран, 2:280]
Пророк s сказав: «Хто дав відстрочку боржнику, то за кожен день відстрочки за це йому буде милостиня. А той, хто дасть йому відстрочку, після настання терміну виплати боргу, то йому буде така ж нагорода: за кожен день – як милостиня» (Ібн Маджаг)
Іслам спонукає виявляти великодушність при прощенні боргів людей. Посланець Аллага s сказав: «Одного чоловіка із тих, хто жили до вас, буде розраховано в Судний День. І у нього не виявиться жодних добрих справ, окрім того, що він, коли виходив на люди – а був він багатим – то наказував своїм слугам прощати тих, хто опинився в скрутному становищі». Тоді Пророк s сказав: «Аллаг сказав: «Ми більш гідні цього, ніж він! Тож вибачте йому!» (Муслім.)
Іслам спонукає виявляти великодушність в питаннях повернення боргу. Передається від Абу Гурейри (хай буде вдоволений ним Аллаг), що якось один чоловік, у якого Пророк s позичав верблюдицю, прийшов до нього і став в грубій формі вимагати в нього повернення боргу. Сподвижники вирішили провчити цю людину за таке ставлення до Посланця Аллага, однак Посланець y сказав: «Залиште його, адже, воістину, у володаря права є право сказати слово», – після чого він наказав: «Віддайте йому верблюда такого ж віку, як і його верблюд». Сподвижники сказали: «О Посланець Аллага, є тільки старші верблюди». «Дайте йому такого верблюда», – наказав Пророк s. І сказав: «Воістину, кращими з рабів Аллага є ті, які краще за всіх віддають свої борги!».
Іслам спонукає і закликає повернути майно іншій стороні, якщо вони після угоди розчарована у ньому. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) s сказав: «Хто повернув зневіреному те, що він продав, того Аллаг врятує зі скрутного становища в Судний День».
Іслам для обох сторін під час торгівлі затвердив можливість вибору (тобто скасування угоди). Посланець Аллага y сказав: «У того, хто продає і купує, є право вибору, поки вони не розійдуться. Якщо ж вони будуть правдиві і згадають всі деталі угоди, то їх торгівля буде для них благодатною. А якщо ж вони приховають щось або збрешуть, то благодаті між ними не буде» (Аль-Бухарі)
Система спадщини в ісламі розподіляє спадщину (ірс – майно померлої людини, яке залишилося після повернення її боргів і виплати заповіту) між спадкоємцями, які мають право спадку. Це може бути дитина і дорослий, чоловік і жінка. Добрим та справедливим розподілом залишаються задоволені усі – як близькі, так і далекі родичі. Це підтверджують власники здорового розуму. Ніхто не має права розподілу спадщини за своїм пристрастями і бажаннями. Однією з добрих сторін цієї системи є те, що вона перешкоджає будь-яким спробам прояву невдоволення. Це практично неможливо. Священний Коран ясно роз’яснив долю дітей, батьків, подружжя та братів. Всевишній Аллаг говорить: «Аллаг заповідає вам відносно дітей ваших — сину належить частка двох доньок. Якщо ж усі діти чисельністю більше двох є жінками, то їм належить дві третини спадку. А якщо лишилася тільки одна донька, то їй належить половина. А кожному з батьків померлого належить шоста частина того, що він лишив — якщо у нього лишилася дитина. А якщо він не залишив дитини і його спадкоємцями є батьки, то його матері належить третина спадку. А якщо є в нього брати, то його матері належить шоста частина — після поділу того, що було вказано в заповіті, або після виплати боргу. Ви не знаєте, хто приносить вам більше користі — батьки ваші чи сини ваші, тож Аллаг встановив Свій припис. Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!» [Коран, 4:11]
На додаток до цього, Всевишній Аллаг в Священному Корані повідомляє безліч подробиць цього питання. Також, ці питання розкриваються в книгах науки про спадщину (фарáїд). 8. Іслам похвалив тих, хто щедро ставиться до присутніх на розподілі спадщини людей і не забуває про них. Всевишній Аллаг говорить: «Якщо пiд час подiлу присутнi родичi, сироти i бiдняки, то надiлiть їх чимось зi спадку, а також кажiть їм добрi слова.» [Коран, 4:8]
В ісламі існує принцип заповіту (васия). Мусульманину личить заповідати частину свого майна на якийсь вид благодійності, аби після його смерті це стало для нього безперервною милостинею. Заповіт не має перевищувати третину всього майна. Передається від Амра ібн Са`да (хай буде вдоволений ним Аллаг), який сказав: «Пророк s завжди відвідував мене, коли я хворів в Мецці. Я сказав йому: «У мене є майно. Я хочу заповісти його повністю». Він (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Не роби цього». Я сказав: «Тоді половину майна». Він (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Не роби цього». Я сказав: «Тоді третину майна». Він (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Третина – це теж багато. Краще залиш твоїх спадкоємців багатими, аніж бідними і тими, хто проситиме у людей в борг. І щоб ти не витратив, це буде вважатися для тебе милостинею. Навіть шматочок їжі, який ти покладеш у рота своїй дружині. Можливо, Аллаг підійме тебе і принесе з твоєю допомогою користь людям, а іншим – завдасть шкоди» (Аль-Бухарі)
Передається від Са’да ібн Абу Ваккаса (хай буде вдоволений ним Аллаг), який сказав: «У рік прощального паломництва, коли загострилися мої страждання, до мене прийшов Посланець Аллага y і я сказав: «О Посланець Аллага! Воістину, ти бачиш, до якого стану довела мене біль, – але ж я багатий, і у мене немає спадкоємців, крім моєї дочки, – тож чи не роздати мені милостинею дві третини мого майна?» Він сказав: «Ні». Я сказав: «А половину, о Посланець Аллага?» Він сказав: «Ні». Я сказав: «А третину, о Посланець Аллага?» Він сказав: «Одну третину, і навіть третини багато. Адже, воістину, краще, щоб ти залишив своїх спадкоємців у достатку, аніж залишив їх тими, хто буде просити у людей. І, воістину, що б ти не витратив, бажаючи досягти цим Лику Аллага, ти неодмінно будеш за це винагороджений, навіть якщо покладеш шматочок їжі у рота своїй дружині» (Аль-Бухарі)
Однією з умов заповіту є те, щоб він не був залишений на користь спадкоємця, який і так має право на частину майна. Однією з мудростей такого припису є не нашкодити іншим спадкоємцям та не посіяти між ними ворожнечу. Пророк прийшов Посланець Аллага сказав: «Воістину, Аллаг вже віддав кожному власнику права його право, тому немає заповіту для спадкоємця» (Абу Давуд)